Вступ

Старе місто дрімало �™ обіймах ночі, його іржа�™і дахи тихо поскрипу�™али під ніжними дотиками �™ітру. �'узькі �™улиці, �™имощені нері�™ною брукі�™кою, ут�™орю�™али заплутаний лабіринт, де кожен крок перет�™орю�™а�™ся на мандрі�™ку крізь саму душу поселення. Кам'яні стіни споруд мо�™чки зберігали �™ідлуння тисяч історій, що переплелися у тканині цього ди�™о�™ижного місця. �'уді�™лі, немо�™ �™еличні фортеці мину�™шини, здіймалися над �™уличками, ре�™но оберігаючи с�™о�- та�"мниці за �™ажкими дубо�™ими д�™ерима та маси�™ними мурами. Їхні фасади, оздоблені �™ишуканою ліпниною та потертими �™ід часу барель�"фами, розпо�™ідали про епохи, що да�™но канули �™ минуле. �-�™и�™исті про�™улки �™ели у глибини міста, де, зда�™алося, час зупини�™ся. Тут каміння, з якого були складені будинки, дихало старо�™иною, немо�™ досі зберігало тепло рук майстрі�™, що з�™одили ці стіни століття тому. Місто нагаду�™ало дре�™ній фоліант, де кожен к�™артал �" сторінка, кожна �™улиця �" рядок, а кожна буді�™ля �" сло�™о. �'оно розгортало с�™ою історію через арки та шпилі, через майдани та за�™улки, де �™ідлуню�™ало щось �™іддалене і магічне, ніби шепіт при�™иді�™ минулого. Мерехтли�™е с�™ітло старо�™инних ліхтарі�™ розсипало теплі �™ідблиски на зношену брукі�™ку, ніби манячи подорожнього у мандрі�™ку крізь час, до самих початкі�™ міста. Ці промені, немо�™ золоті нитки, зши�™али сьогодення з минулим, ст�™орюючи чарі�™ну гобелено�™у картину історі�-. У затінку кам'яних арок, що опо�™и�™али тісні проходи, хо�™алися забуті секрети та нерозгадані загадки, а тіні, що ко�™зали по стінах, нашіпту�™али да�™ні легенди. Кожен закуток цього міста бу�™ спо�™нений та�"мничості та чарі�™ності, запрошуючи �™ідкрити для себе його багато�™іко�™у спадщину.
У самому серці цього міста, під дахом старо�™инного будинку, �™ маленькій кімнатці сиділа юна ді�™чина. Ї�- з�™али Мелінда, і хоча �™она була тринадцятирічною ді�™чинкою, �™ �-�- зо�™нішності було щось нез�™ичайне, що при�™ертало у�™агу. �"о�™ге чорне �™олосся, густе і блискуче, було майстерно заплетене у д�™і рі�™ні коси, які спадали на �-�- тендітні плечі. Кожна коса була старанно сплетена, тонкі пасма чітко �™иділялися одне �™ід одного. Темні, майже чорні очі Мелінди, зда�™алося, могли пронизати будь-кого с�™о�-м глибоким поглядом. �'одночас у них �™ідчу�™алася ніжність і чутли�™ість, що с�™ідчили про �-�- юність та �™разли�™ість. Коли �™она ди�™илася на щось, �-�- погляд �™ипроміню�™а�™ тиху серйозність, ніби �™она бачила більше, ніж інші. Обличчя ді�™чини прикрашали пухкі губи природного, ніжно-роже�™ого �™ідтінку. �'они часто були злегка стиснуті, коли Мелінда замислю�™алась, або ж ледь помітно усміхалися, коли �™она поринала у с�™о�- думки. Ця усмішка була рідкісною, але �™ід того ще ціннішою, бо с�™ітилася щирістю та теплом. Ї�- маленький кирпатий носик нада�™а�™ обличчю �™иразу легко�- �™пертості та житт�"радісності. Ця риса робила Мелінду не просто гарненькою, а по-спра�™жньому при�™абли�™ою, з характером, що прогляда�™ся крізь ніжні риси.
Тонкими руками Мелінда обіймала коліна, притиснуті до грудей. Ця поза нада�™ала �-й �™игляду �™одночас �™разли�™ого і замисленого. Ї�- до�™гі, гнучкі пальці ледь помітно рухалися, ніби перебираючи не�™идимі струни. Проста нічна сорочка м'яко огортала �-�- фігуру, підкреслюючи тонку талію та ледь помітні �™игини юного тіла. Присутність Мелінди напо�™ню�™ала кімнату особли�™ою атмосферою �" меланхолійною і �™одночас спо�™неною наді�-. �'она була не просто ді�™чинкою біля �™ікна, а жи�™им �™тіленням мрій та загадок, які прихо�™у�" �™ собі кожна юна душа на порозі �™еликих змін.
Ця історія розпочалася �™ ніч, коли дощ барабани�™ по дахах, а туман огорта�™ місто с�™о�-ми примарними обіймами. Мелінда ди�™илася на місто через �™ікно, по�™ите туманом і прикрашене мерехтли�™ими �™огнями. Ї�- думки, наче птахи, ширяли над дахами будинкі�™, намагаючись розгадати та�"мниці �™ласно�- долі. І що найди�™о�™ижніше �" іноді �-�- передчуття, зда�™алося, �™ипереджали час, ніби �™она бачила ури�™ки майбутнього. �"і�™чина �™ідчу�™ала, як нез�™ідана сила пульсу�" �™ �-�- �™енах, як не�™идимі нитки по�™'язують �-�- з самою сутністю природи. �'она знала, що це не просто дитячі фантазі�-. �"либоко �™ душі Мелінда розуміла �" одного дня �™она опану�" цю силу і зможе керу�™ати я�™ищами, недоступними з�™ичайним людям. Це бу�™ початок �" перший крок у неймо�™ірну подорож с�™ітом нез�™іданого, подорож, яка буде три�™ати �™се життя. Мелінда ще не знала, які �™ипробу�™ання чекають на не�-, які та�"мниці �-й до�™едеться розкрити і яку ціну заплатити за с�™ій дар. Але �™она була гото�™а прийняти с�™ою долю, якою б �™она не була. Так, у цю дощо�™у ніч, коли більшість мешканці�™ міста спокійно спали у с�™о�-х ліжках, народжу�™алася но�™а легенда �" легенда про ді�™чинку, якій судилося стати одні�"ю з наймогутніших �™ідьом с�™ого часу.